Ремонт

Найважливіше про складання заповіту

Для багатьох з нас в слові «заповіт» є щось страшне. У свідомості міцно засів стереотип: заповіт пишеться на смертному одрі. Деякі навіть вважають написання заповіту поганою прикметою. Насправді ж, заповіт дуже важливий і потрібний документ.

Складаючи заповіт, людина розпоряджається своїм майном на випадок смерті. Розпорядження проводиться шляхом передачі майна іншим громадянам або юридичним особам – спадкоємцям. Розпорядитися своїм майном на випадок смерті іншим чином не можна. Якщо громадянин не встиг перед смертю скласти заповіт, його майно перейде до спадкоємців у порядку спадкування за законом.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює питання складання та виконання заповіту, є Цивільний кодекс.

Найважливіше про складання заповіту

Оформлення заповіту відбувається в два етапи. Перший етап – складання тексту заповіту. Другий етап – нотаріальне посвідчення заповіту. Текст заповіту на нотаріальному бланку засвідчує нотаріус. Обов’язково вказується місце і дата посвідчення заповіту (крім випадків, коли мова йде про закрите заповіті). Саме нотаріальне посвідчення надає заповітом законну силу. У разі якщо людині, яка бажає скласти заповіт, важко пересуватися, нотаріус може відвідати його вдома.

Нотаріус обов’язково перевіряє дієздатність особи, що здійснює заповіт (в ГК сказано, що заповідач «повинен бути повністю дієздатний»), а також законність умов, які особа бажає включити в заповіт. Заповіт складається в двох примірниках, один з яких зберігається у нотаріуса. Крім того, він вносить відомості про складений заповіті в Єдину Інформаційну Систему нотаріату (ЄІС). Це робиться для того, щоб в разі, якщо, наприклад, заповіт загублено, спадкоємці могли відновити його текст.

Є ряд випадків, в яких заповіт може бути засвідчений не нотаріусом, а іншою особою:

– якщо заповідач перебуває в лікарні, заповіт може бути посвідчений головним і черговим лікарем;

– якщо заповідач перебуває в місцях позбавлення волі, заповіт може бути посвідчений начальником виправної установи;

– якщо заповідач перебуває в експедиції, заповіт може бути посвідчений начальником експедиції і т.д.

Порядок посвідчення заповіту

Також заповіт не посвідчується нотаріусом, якщо громадянин перебуває в становищі, загрозливому для його життя, і в силу надзвичайності обставин не може засвідчити заповіт у нотаріуса. У такій ситуації людина може викласти свою останню волю, написавши заповіт від руки на аркуші паперу в присутності двох свідків. Важливо пам’ятати про те, що якщо протягом місяця після того, як у громадянина з’явиться можливість засвідчити заповіт у нотаріуса або іншої особи (головного лікаря та ін.), Він не зробить цього, заповіт, підписана в присутності свідків, втратить свою силу.

Складаючи заповіт особливу увагу потрібно приділити його формі, тому що порушення вимог до неї може зробити заповіт недійсним. Звичайно, якщо для складання заповіту ви звернетеся до нотаріуса, проблем з цим не виникне.

Закон дозволяє включити в заповіт найрізноманітніші умови. Це дає можливість кожній людині скласти заповіт, максимально враховує його бажання і потреби.

Заповідати можна будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме. Можна заповідати все наявне майно, або його частину. Якщо заповідана тільки частина майна, то що залишилося буде розподілена між спадкоємцями за законом у відповідності з правилами черговості.

Заповідати можна не тільки те майно, яке вже належить вам, але і те, яке ви плануєте придбати в майбутньому. Наприклад, якщо у вас ще немає у власності квартири, але ви вже знаєте, що через деякий час придбаєте її, то ви вже можете включити її в заповіт.

Як правильно скласти заповіту

Як спадкоємця можна вказати будь-яку людину: родича, що не родича, іноземного громадянина, організацію і навіть Російську Федерацію. Не варто забувати про обов’язкові спадкоємців – тих, хто отримає частину спадщини, незалежно від змісту заповіту. До обов’язкових спадкоємцям відносяться:

1. Непрацездатні батьки померлого;

2. Його непрацездатного чоловік;

3. Неповнолітні та непрацездатні діти;

4. Особи, які є хоча б віддаленими родичами померлого, якщо вони перебували на його утриманні не менше року до моменту смерті. Знаходження на утриманні означає, що єдиним або основним джерелом засобів до існування цих осіб виступали гроші (або продукти), що надаються померлим.

5. Особи, які не є родичами померлого, якщо вони не менше року до моменту смерті перебували на його утриманні і проживали разом з ним.

Також в заповіті можна передбачити «запасного спадкоємця», який отримає майно, на яке поширюється заповіт, в разі, якщо зазначений у заповіті спадкоємець помре, або відмовиться від прийняття спадщини.

Заповітом можна встановити обов’язок спадкоємців надати будь-яку послугу, або передати будь-яке майно третій особі. Наприклад, можна вказати, що ваш онук, отримуючи будинок у спадок, повинен буде надати довічне право проживання в ньому вашого сина.

При оформленні заповіту обов’язково знадобиться паспорт. Документи на майно, яке ви збираєтеся включити в заповіт, не обов’язково, але бажано. Нотаріус може вказати успадковане майно зі слів заповідача, але краще вказувати ознаки, що ідентифікують майно якомога точніше, щоб в майбутньому ніхто не мав можливості опротестувати заповіт, посилаючись на складності в його тлумаченні. Наприклад, якщо ви збираєтеся включити в заповіт земельну ділянку, то краще вказати його площа, точна адреса, назва і найменування садового товариства або дачного кооперативу, категорію землі і види дозволеної діяльності. Не маючи під рукою документів, зробити це буде складно.

Громадянин може в будь-який момент скасувати або змінити заповіт. Для цього у нотаріуса складається спеціальний документ про скасування заповіту, або новий заповіт, зміст якого буде змінювати зміст попереднього.

джерело notariat.ru

https://t.me/nedvizimoct